З часом життя поставило перед фахівцями корпорації «Укрреставрація» ще одну надзвичайно складну проблему: проблема відтворення, відбудови зруйнованих раніше святинь українського народу. На порозі третього тисячоліття і 2000-ліття Різдва Христового з небуття постав Михайлівський Золотоверхий монастир і Успенський собор Києво- Печерської Лаври, які впродовж віків були знаковими духовними символами нашого народу. Відтворення святинь відбувалось відповідно до розпорядження Президента України Л. Д. Кучми № 20/96 – рп від 27.01.96 року «Про першочергові заходи щодо відбудови комплексу Михайлівського Золотоверхого монастиря та Успенського собору Києво-Печерської Лаври у м. Києві» і розпоряджень Голови Київської міської державної адміністрації О.О. Омельченка № 870 від 12.06.96 року та №1377 від 09.09.97 року «Про внесення змін та доповнень до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.06.96 року № 870». Ці святині відтворювались фахівцями корпорації «Укрреставрація», яка є головною організацією в державі з реставрації пам’яток і бере безпосередню участь у відродженні видатних об’єктів. Процеси сакралізації суспільства, які з’явились в Україні за часів її незалежності, є доброю ознакою того, що ми будуємо справжню демократичну, цивілізовану, духовно багату державу, адже загальновідомим є той факт, що економічне процвітання держави знаходиться в прямій залежності від духовного і культурного рівня розвитку суспільства.

Відродження такого значного за своїми духовними і архітектурно-художніми властивостями об’єкту, як Успенський собор Києво-Печерської Лаври, стало для реставраторів Української спеціальної науково-реставраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації «Укрреставрація» складним випробуванням на майстерність, випробуванням, яке вони гідно витримали.

Сьогодні, коли кияни і гості столиці милуються прекрасним Успенським собором, що постав з руїн, коли позаду лишилися численні дискусії з приводу відбудови, проблеми і пошуки конструктивних рішень та їх узгодження, так би мовити, «поза кадром» лишився сам унікальний процес відтворення, і це видання – це спроба хоча б ненадовго знов поринути в минулі роки і зробити читачів свідками і учасниками відбудови собору.

Від слів президента Української спеціальної науково-реставраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації «Укрреставрація», фахівці якої самовіддано працюють на реставрації і відтворенні пам’яток архітектури, Успенський собор – це особливий об’єкт, наповнений глибоким сакральним змістом. Це не просто пам’ятка архітектури, яка має певні унікальні архітектурні елементи, гармонійні пропорції і композицію, цей об’єкт слід сприймати насамперед як Дім Божої Матері, яка, за легендою, сама покликала візантійських зодчих на береги далекого Дніпра і звеліла збудувати тут величний храм на свою честь. Саме враховуючи надзвичайну значущість цієї пам’ятки, цього собору не лише для народу України, а й для всього православного світу, всі пошукові, науково-дослідні, проектні, ремонтно-реставраційні будівельні роботи проводились на такому високому якісному рівні.