Для забезпечення ефективної організації і якості ведення реставраційно-відновлювальних робіт на кожен об’єкт реставрації розробляється згідно ДБН організаційно-технологічна документація дотримуючись встановленого порядку її розробки, узгодження і затвердження.
Основними складовими органі-заційно-технологічної документації повинні бути:
– проект організації робіт;
– проект виконання робіт;
– набір розроблених для даного конкретного об’єкта технологічних схем на виконання технологічних процесів;
– заходи із забезпечення якості робіт;
– заходи із забезпечення охорони праці та навколишнього середовища;
– графіки виконання робіт.
Розробка організаційно-технічної документації для виконання реставраційних робіт набуває особливого значення в реставрації, що пов’язано зі значною кількістю факторів, які ускладнюють реставрацію пам’яток у порівнянні з новим будівництвом, реконструкцією або капітальним ремонтом. Основною метою складання організаційно – технічної документації для реставрації пам’яток є:
– визначення найоптимальніших засобів виконання реставраційних робіт;
– дотримання вимог проекту по зберіганню оригінальних первинних елементів пам’яток;
– скорочення термінів виконання реставраційних робіт;
– дотримання вимог охорони праці, пожежної та вибухової безпеки і охорони навколишнього середовища.
У організаційно-технічній документації основоположними є проект організації реставраційних робіт і проект виконання реставраційних робіт, які розробляються згідно з діючою нормативно-технічною документацією і з методичними рекомендаціями. Основоположним документом для розробки проекту виконання робіт є «Інструкція по розробці проектів організації будівництва і проектів проведення робіт». Проект виконання робіт розробляється з метою вирішення питань організації реставраційного процесу, а саме:
– визначення найефективніших засобів виконання реставраційних робіт, які сприяють зниженню їх собівартості та трудомісткості;
– скорочення тривалості реставрації пам’яток;
– ефективного використання будівельних машин і засобів малої механізації;
– покращення якості реставраційних робіт, тошо.
Проект виконання реставраційних робіт повинен складатись з календарного плану, будгенплану, технологічних схем на основні види робіт, схем стропувань, короткої пояснювальної записки. У процесі ведення робіт ПВР може бути доповнений технологічною запискою і проектом встановлення риштування.
Будгенплан – це схема розташування будівлі, яка реставрується, інших існуючих на ділянці будівель та споруд, зелених насаджень, а також об’єктів будівельного господарства, розміщених на час виконання ремонтно-реставраційних робіт.
На будгенплані мають бути вказані:
– розташування підйомно-транспортних засобів та інших будівельних машин;
– межі небезпечних зон і зон заборони роботи цих механізмів;
– внутрішньо будівельні проїзди, місця розвантаження матеріалів, розміщення відкритих і закритих складів, а також засоби укладання і збереження матеріалів і деталей;
– схеми тимчасового водопостачання та електроживлення об’єкту;
– розташування освітлювальних пристроїв;
– розташування обладнання, пристроїв і устаткування (риштуван¬ня, ємкості, колиски);
– розташування побутових приміщень і контори виконроба;
– місця для паління;
– місця встановлення щитів з протипожежним інвентарем;
– безпечні шляхи проходу робітників по будівельному майданчику, входи в будівлю, яка реставрується;
– шляхи проходу мешканців навко-лишніх будинків і рух пішоходів поблизу будівлі, яка реставрується.
Календарний план є основою для керівництва виробництвом. Містить достатньо повну інформацію про хід реставраційних робіт. Календарний план реставраційних робіт розробляється в графічній формі. Розробка календарного плану включає:
– складання переліку робіт з зазначенням їх обсягів та кошторису;
– визначення трудомісткості;
– добір складу виконавців;
– визначення термінів початку і закінчення робіт