Для забезпечення ефективної організації і якості ведення реставраційно-відновлювальних робіт на кожен об’єкт реставрації розробляється згідно ДБН організаційно-технологічна документація дотримуючись встановленого порядку її розробки, узгодження і затвердження.

Основними складовими органі-заційно-технологічної документації повинні бути:

–           проект організації робіт;

–           проект виконання робіт;

–           набір розроблених для даного конкретного об’єкта технологічних схем на виконання технологічних процесів;

–           заходи із забезпечення якості робіт;

–           заходи із забезпечення охорони праці та навколишнього середовища;

–           графіки виконання робіт.

Розробка організаційно-технічної документації для виконання реставраційних робіт набуває особливого значення в реставрації, що пов’язано зі значною кількістю факторів, які ускладнюють реставрацію пам’яток у порівнянні з новим будівництвом, реконструкцією або капітальним ремонтом. Основною метою складання організаційно – технічної документації для реставрації пам’яток є:

–           визначення найоптимальніших засобів виконання реставраційних робіт;

–           дотримання вимог проекту по зберіганню оригінальних первинних елементів пам’яток;

–           скорочення термінів виконання реставраційних робіт;

–           дотримання вимог охорони праці, пожежної та вибухової безпеки і охорони навколишнього середовища.

У організаційно-технічній документації основоположними є проект організації реставраційних робіт і проект виконання реставраційних робіт, які розробляються згідно з діючою нормативно-технічною документацією і з методичними рекомендаціями. Основоположним документом для розробки проекту виконання робіт є «Інструкція по розробці проектів організації будівництва і проектів проведення робіт». Проект виконання робіт розробляється з метою вирішення питань організації реставраційного процесу, а саме:

–           визначення найефективніших засобів виконання реставраційних робіт, які сприяють зниженню їх собівартості та трудомісткості;

–           скорочення тривалості реставрації пам’яток;

–           ефективного використання будівельних машин і засобів малої механізації;

–           покращення якості реставраційних робіт, тошо.

Проект виконання реставраційних робіт  повинен складатись з календарного плану, будгенплану, технологічних схем на основні види робіт, схем стропувань, короткої пояснювальної записки. У процесі ведення робіт ПВР може бути доповнений технологічною запискою і проектом встановлення риштування.

Будгенплан – це схема розташування будівлі, яка реставрується, інших існуючих на ділянці будівель та споруд, зелених насаджень, а також об’єктів будівельного господарства, розміщених на час виконання ремонтно-реставраційних робіт.

На будгенплані мають бути вказані:

–           розташування підйомно-транспортних засобів та інших будівельних машин;

–           межі небезпечних зон і зон заборони роботи цих механізмів;

–           внутрішньо будівельні проїзди, місця розвантаження матеріалів, розміщення відкритих і закритих складів, а також засоби укладання і збереження матеріалів і деталей;

–           схеми тимчасового водопостачання та електроживлення об’єкту;

–           розташування освітлювальних пристроїв;

–           розташування обладнання, пристроїв і устаткування (риштуван¬ня, ємкості, колиски);

–           розташування побутових приміщень і контори виконроба;

–           місця для паління;

–           місця встановлення щитів з протипожежним інвентарем;

–           безпечні шляхи проходу робітників по будівельному майданчику, входи в будівлю, яка реставрується;

–           шляхи проходу мешканців навко-лишніх будинків і рух пішоходів поблизу будівлі, яка реставрується.

Календарний план є основою для керівництва виробництвом. Містить достатньо повну інформацію про хід реставраційних робіт. Календарний план реставраційних робіт розробляється в графічній формі. Розробка календарного плану включає:

–           складання переліку робіт з зазначенням їх обсягів та кошторису;

–           визначення трудомісткості;

–           добір складу виконавців;

–           визначення термінів початку і закінчення робіт