Реставрація Успенського собору – це духовне піднесення величі, слави і благочестя Українського народу.

Нехай же її дзвони, які майже тисячоліття промовляють до людей зі стародавніх пагорбів, і надалі кличуть нас і наших нащадків до миру, добра та злагоди, надихають на духовну працю, моральне удосконалення, нагадують про святий обов’язок пошани до предків, про відповідальність перед Богом і наступними поколіннями.

Пам’ятаймо про це сьогодні, завтра і вічно! Відродження такого значного за своїми духовними і архітектурно-художніми властивостями об’єкту, як Успенський собор Києво-Печерської Лаври, стало для реставраторів Української спеціальної науково-реставраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації «Укрреставрація» складним випробуванням на майстерність, випробуванням, яке вони гідно витримали.

Для президента Української спеціальної науково-реставраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації «Укрреставрація», яка є головною організацією в державі з реставрації пам’яток і бере безпосередню участь у відродженні святинь України, особисто відповідального за виконання розпоряджень і за організацією проведення ремонтно-реставраційних робіт на видатних пам’ятках України, Успенський собор – це особливий Собор, наповнений глибоким сакральним змістом. Це не просто пам’ятка архітектури, яка має певні унікальні “архітектурні елементи”, гармонійні пропорції і композицію, його сприймаю насамперед як Дім Божої Матері.

Відроджені з попелу і підняті в небесну блакить позолочені бані Успенського собору стверджують впевненість в майбутнє України.

Саме враховуючи надзвичайну значущість цієї пам’ятки, цього собору не лише для народу України, а й для всього православного світу, всі пошукові, науково-дослідні, проектні, ремонтно-реставраційні, будівельні роботи проводились на такому високому якісному рівні.

Плине час, і події відтворення Успенського собору, складна робота археологів, архітекторів, інженерів, проектувальників, реставраторів, будівельників стає вже надбанням історії, тому я, як безпосередній учасник цих історичних подій, прагну розповісти про це детально. Нехай досвід, здобутий на відтворенні Успенського собору, стане в пригоді і “реставраторам сьогодення”, і “реставраторам майбутнього”, і взагалі буде цікавим прийдешнім поколінням українців. легенда про будівництво Успенського собору детально описана в «Києво-Печерському Патерику». «Прийшло з Царгорода четверо майстрів церковних, мужів вельми багатих, у Печеру до великого Антонія та Феодосія, кажучи: «Де хочете закласти церкву?» Вони ж відповіли їм: «Де Господь місце нарече!». Ті ж кажуть: «Коли ж пророкували смерть свою, чому ж, місця не призначивши, стільки золота дали нам?»