Успенський собор Києво-Печерської Лаври – унікальна стародавня пам’ятка архітектури часів Київської Русі, найбільш шанована святиня Православ’я, яка внесена в перелік пам’яток ЮНЕСКО – світової культурної спадщини.
Початок будівництва собору 1073 рік. Собор набув остаточного вигляду в середині XVIII століття і проіснував в такому вигляді до зруйнування 5 1941 році.
Згідно з дорученням Ради Міністрів Української PCP від 26.02.80 року № 28-363.7 на підставі програми-завдання затвердженої Київським міськвиконкомом та узгодженої Держбудом УРСР на замовлення Головного Управління культури Київського міськвиконму інститут «Укрпроектреставрація» 9.12.81 року почав розробку науково-дослідноцької і проектної документації по відтворенню Успенського собору.
Другого лютого 1986 року ескізний проект розглядався на президії Науково-методичної ради по охороні пам’яток культури Міністерства культури СРСР, яка зазначила, що проект відповідає вимогам Закону СРСР та положенню «Про охорону та використання пам’яток історії та культури». Суперечним питанням у проекті було влаштування фундаментів собору. Зважаючи на складність ґрунтових умов, інститут «Укрпроектреставрація» розробив декілька варіантів устрою фундаментів. Запропоновані варіанти проекту були всебічно вивчені провідними проектними та науково-дослідними інститутами Києва та Москви в галузі фундаментобудування.
На ці варіанти були одержані схвальні відгуки та рекомендації. Залучені до консультацій дослідні та проектні організації, («Діпроцивільпромбуд», «КиївЗНДІЕП», «Фундаментспецпроект» (Москва), Трест Мінмонтажспецбуду УРСР та інші), включаючи президію АН УРСР, рекомендували використати буроін’єкційні палі. Однак, деякі спеціалісти-історики пропонували відтворити собор на основі проекту з використанням полегшених конструкцій і з влаштуванням стрічкових фундаментів.
Влаштування стрічкових фундаментів викликало б руйнування археологічного шару на місці існування собору і не гарантувало надійності конструкцій (навіть облегшених), враховуючи дуже складні геологічні умови та необхідність збереження залишків собору. В зв’язку з розходженням поглядів подальше проектування було зупинено.
Згодом роботи з відбудови Успенського собору проводились інститутом «Укрпроектреставрація» і корпорацією «Укрреставрація» як генпідрядною організацією в співпраці з іншими організаціями. За багато років існування інститут «Укрпроектреставрація» накопичив великий досвід відтворення пам’яток архітектури, який був використаний при розробці проекту реставрації Успенського собору. Враховуючи наявність ескізного проекту і частини робочої документації, а також великий обсяг проведених дослідних робіт, інститут зміг в стислий термін провести необхідну доробку проектної документації та забезпечити відтворення Успенського собору силами корпорації «Укрреставрація».
Роботи виконувались згідно Розпорядження Президента України № 20/96 рп від 27 січня 1996 р. «Про першочергові заходи щодо відбудови комплексу Михайлівського Золотоверхого монастиря та Успенського собору Києво- Печерської Лаври у місті Києві», та Розпорядження Київської міської держадміністрації від 12.06.96 року № 870. була затверджена послідовність виконання першочергових робіт по відтворенню Успенського собору. Замовником по будівництву визначено дирекцію Києво-Печерського заповідника, гекпроектувальником – АТ «Київпроект». генпідрядником – «Київміськбуд».
Замовником виступав Києве-Печерський заповідник, який в співпраці з залученими фахівцями розробив комплексну програму робіт по відтверенню Успенського собору, яка була затверджена Головою Київської міськдержадміністрації 27.11.96 р. за погодженням з Держбудом, Мінкультури Комісією з питань відтворення визначних пам’яток історії та культури при Президентові України.
Як вже було сказано раніше, внаслідок того, що розроблена у 1986-1991 рр. проектно-кошторисна документація по відтворенню собору застарілі, на І етапі протягом 1996-1997 років “розробили нову наукову концепція відтворення” Успенського собору, на II етапі – провели додаткові архітехтурно-археологічні та інженерно-технічні дослідження та їх узагальнених на III етапі провели розробку ескізного проекту відбудови.
Генеральному проектувальнику АТ «Київпроект» було доручено для розробки проекта реставрації заключити договір з інститутом «Укрпроектреставрація» за участю:
– науково-дослідного інституту будівельних конструкцій (НЛІЕ К :
– Київського національного університету будівництва і архітектури (КНУБА);
– інститутів археології і геолога національної академії наук (НАН України.
Програмою робіт було передбачено проведення наукових досліджень по вивченню інженерно-геологічної і гідрогеологічної ситуації не тільки під «плямою» Успенського собору, але й прилеглої території Верхньої Лаври з розташованими на ній будівлями та визначення впливу реставрації собору на прилеглу забудову та на загальну стійкість платформи Верхньої Лаври.
У лютому-березні 1998 р. Мін-культури та Держбуд за участю НАН
України вивчили питання щодо оголошення конкурсу на оптимальний проект відбудови Успенського собору і дійшли висновку, що його можна проводити після виконання комплексу інженерно-геологічних та археологічних досліджень, які ляжуть в основу умов та завдань проведення конкурсу.
Після завершення вказаних робіт в 1998 році Держбуд, Мінкультури та Київська міськдержадміністрація визначились з необхідністю проведення конкурсу.
