Відновлення унікального величного храму

Напередодні нового тисячоліття і 2000-річчя Різдва Христового був відновлений унікальний величний храм, який протягом багатьох століть був святинею не тільки Києва, а й усього східнослов’янського світу – Успенський собор Києво-Печерської Лаври. Як сказано в Києво-Печерському патерику, сама Богородиця привела майстрів з Царгорода на Дніпрові кручі, де стояв Печерський монастир, і повеліла побудувати тут храм.

Протягом наступних століть цей головний храм Печерського монастиря неодноразово оновлювали і перебудовували, а після страшного пожежі 1718 року перебудували в стилі українського бароко. У соборі було дванадцять іконостасів, найбільший з яких, п’ятиярусний, подарував гетьман І. Скоропадський і його дружина.

Під час Другої світової війни, третього листопада 1941 року, Успенський собор був зруйнований.

Відтворення Успенського собору в формах українського бароко почалося відповідно до розпорядження Президента України Л. Д. Кучми № 20/96-рп від 27.01.96 року, і з розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 870 від 12.06.96 року. Замовником виступило Управління охорони пам’яток історії, культури та історичного середовища м.Києва Київської міської державної адміністрації, генпідрядною організацією – корпорація «Укрреставрація». Проект був розроблений фахівцями інституту «Укрпроектреставрація» спільно з АТ «Київпроект» (інженерне забезпечення, мережі). Безпосереднє відтворення собору було розпочато 25 серпня 1998 року з виходом розпорядження Голови Київської міської державної адміністрації A.A. Омельченко № 1754 від 25.08.1998 року.

Територію, на якій знаходився собор, можна було умовно розділити на три зони: зона повного руйнування в межах епіцентру вибуху, зона значного руйнування із залишками древніх стін і зона часткового руйнування з Іоанно- Богословським боковим вівтарем, який уцілів після вибуху. Проблема відтворення Успенського собору полягала в тому, що значна частина руїн була розколота на окремі елементи і сдеформірована. Відповідно до реставраційними вимогами все решта стародавні конструкції необхідно було зберегти і дати можливість їх подальшого вивчення.

З огляду на складні геологічні умови (наявність лесових грунтів під фундаментами Успенського собору), було прийнято рішення пройти буроін’єкційними палями малого діаметру через існуючі бутові фундаменти. Всі спеціалізовані вітчизняні фірми відмовилися від виконання поставленого завдання в зв’язку з її великою складністю. Тільки фахівцям корпорації «Укрреставрація» вдалося просвердлити існуючі масивні фундаменти собору, влаштувати буроін’єкційні палі, не порушивши при апередодні нового тисячоліття і 2000-річчя Різдва Христового був відроджений унікальний величний храм, який протягом багатьох століть був святинею не тільки Києва, а й усього східнослов’янського світу – Успенський собор Києво-Печерської Лаври. Як сказано в Києво-Печерському патерику, сама Богородиця привела майстрів з Царгорода на Дніпрові кручі, де стояв Печерський монастир, і повеліла побудувати тут храм. Успенський собор був освячений в річницю сторіччя введення християнства на Русі.

Складність завдання з відтворення Успенського собору складалася і в необхідності збереження залишків давньоруських стін і включення їх в спільну роботу з новою кладкою. Реставратори «зшили» стіни існуючого Іоанно-Богословського приділу арматурою – тяжами, яку вставляли в горизонтальні свердловини, які бурять в існуючих стінах. Після цього їх попередньо натягували на опорах і ін’ектіровалі під тиском розчином. Подібний реставраційний метод був застосований корпорацією «Укрреставрація» на об’єктах не вперше.

За княжої доби між початком будівництва Успенського собору і його освяченням пройшло шістнадцять років. У наш час відтворений собор постав із руїн за два роки. 21 листопада 1998 року Президент України заклав капсулу з заставної грамотою в ознаменування початку відтворення зруйнованого Успенського собору.

14 жовтня 1999 року було освячено і встановлено перший хрест, а 28 жовтня 1999 року – головний хрест на центральному куполі відродженого Успенського собору.

До свята Успіння Пресвятої Богородиці, 24 серпня 2000 року, Успенський собор був урочисто освячений.

Комплексна реставрація

Накануне нового тысячелетия и 2000-летия Рождества Христова был восстановлен уникальный величественный храм, который на протяжении многих веков был святыней не только Киева, но и всего восточнославянского мира – Успенский собор Киево-Печерской Лавры. Как сказано в Киево-Печерском патерике, сама Богородица привела мастеров из Царьграда на Днепровские кручи, где стоял Печерский монастырь, и повелела построить здесь храм.

На протяжении последующих веков этот главный храм Печерского монастыря неоднократно обновляли и перестраивали, а после страшного пожара 1718 года перестроили в стиле украинского барокко. В соборе было двенадцать иконостасов, самый большой из которых, пятиярусный, подарил гетман И. Скоропадский и его жена.

Во время Второй мировой войны, третьего ноября 1941 года, Успенский собор был разрушен.

Воссоздание Успенского собора в формах украинского барокко началось в соответствии с распоряжением Президента Украины Л. Д. Кучмы № 20/96-рп от 27.01.96 года, и с распоряжением Киевской городской государственной администрации № 870 от 12.06.96 года. Заказчиком выступило Управление охраны памятников истории, культуры и исторической среды г. Киева Киевской городской государственной администрации, генподрядной организацией – корпорация «Укрреставрация». Проект был разработан специалистами института «Укрпроектреставрация» совместно с АО «Киевпроект» (инженерное обеспечение, сети). Непосредственное воссоздание собора было начато 25 августа 1998 года с выходом распоряжения Председателя Киевской городской государственной администрации A.A. Омельченко № 1754 от 25.08.1998 года.

Территорию, на которой находился собор, можно было условно разделить на три зоны: зона полного разрушения в пределах эпицентра взрыва, зона значительного разрушения с остатками древних стен и зона частичного разрушения с Иоанно- Богословским приделом, который уцелел после взрыва. Проблема воссоздания Успенского собора заключалась в том, что значительная часть руин была расколота на отдельные элементы и сдеформирована. В соответствии с реставрационными требованиями все оставшиеся древние конструкции необходимо было сохранить и дать возможность их дальнейшего изучения.

Учитывая сложные геологические условия (наличие лессовых грунтов под фундаментами Успенского собора), было принято решение пройти буроинъекционными сваями малого диаметра через существующие бутовые фундаменты. Все специализированные отечественные фирмы отказались от выполнения поставленной задачи в связи с ее большой сложностью. Только специалистам корпорации «Укрреставрация» удалось просверлить существующие массивные фундаменты собора, устроить буроинъекционные сваи, не нарушив при этом в преддверии нового тысячелетия и 2000-летия Рождества Христова был возрожден уникальный величественный храм, который на протяжении многих веков был святыней не только Киева, но и всего восточнославянского мира – Успенский собор Киево-Печерской Лавры. Как сказано в Киево-Печерском патерике, сама Богородица привела мастеров из Царьграда на Днепровские кручи, где стоял Печерский монастырь, и повелела построить здесь храм. Успенский собор был освящен в годовщину столетия введения христианства на Руси.

Сложность задачи по воссозданию Успенского собора состояла и в необходимости сохранения остатков древнерусских стен и включения их в совместную работу с новой кладкой. Реставраторы «сшили» стены существующего Иоанно-Богословского придела арматурой – тяжами, которую вставляли в горизонтальные скважины, которые бурят в существующих стенах. После этого их предварительно натягивали на опорах и инъектировали под давлением раствором. Подобный реставрационный метод был применен корпорацией «Укрреставрация» на объектах не впервые.

В княжеские времена между началом строительства Успенского собора и его освящением прошло шестнадцать лет. В наше время воссозданный собор появился из руин за два года. 21 ноября 1998 года Президент Украины заложил капсулу с закладной грамотой в ознаменование начала воссоздания разрушенного Успенского собора.

14 октября 1999 года был освящен и установлен первый крест, а 28 октября 1999 года – главный крест на центральном куполе возрожденного Успенского собора.

К празднику Успения Пресвятой Богородицы, 24 августа 2000 года, Успенский собор был торжественно освящен.

Комплексная реставрация